Рецензия на книгу

• 

  liu_viien4 сентября 2019 г.

  Я довго сторонилася цієї теми. Спочатку не вистачало знань, пізніше не хотілось лізти в суперечки (які ще й досі ведуться без кінця і краю). Але "Видавництво старого лева" знов спонукало до дій.
  
  "Феміністки не носять рожевого" це збірка есеїв відомих жінок, кожній з яких Кертіс запропонувала написати щось від себе на тему фемінізму. Вони погодилися і через ці сторінки передали свій досвід, підтримку і солідарність. Ці історії викликають цілу бурю емоцій. часом вони смішні, часом обурливі, а то й страшні. І, звісно, варті уваги.
  
  Проте, скільки б я не писала про те, яка це важлива книга, не можу не додати ложку дьогтю. Моя мама каже: "Що занадто, то не здраво". Читаючи цю книгу (та й у розмовах на цю тему) чачасто згадувала цей вислів.
  
  Я підтримаю права жінок. Розумію, чому вони вимагають гендерної рівності, але повсякчас помічаю, що дехто пеоебільшує... Складається враження, що вони хочуть не рівності, а більшого, ніби жахають помститися чоловікам за всі ті роки, коли жінки вимушені були мовчати. Тож тепер, маючи право голосу, деякі пані почали інформаційну війну проти чоловіків. Усіх чоловіків. Але ж чекайте! По перше, і серед тої частини людства є гідні представники. По друге, ще трошки і дійде до абсурду. Я не здивуюся, якщо почую, що хтось вимагає щось типу "носити чоловічу білизну, бо вони ж носять, а чим ми гірші?!", і чхати, що це тупо і не зручно. Кафка знайшов би, що сказати...
  
  Я погоджуюсь, що нині у світі ще є над чим працювати у плані фемінізму. Погоджуюсь, що статистика сумна і серед людей багато сексистів та інших дурнів. Але ж не потрібно опускатись до їхнього рівня! Я вірю, що у боротьбі за свої права жінки збережуть здоровий глузд і не дійдуть до того, щоб обмежувати права інших.
  
  Отож, книжки читайте, а свій розум майте (слова когось із великих).

  2

  200