Логотип LiveLibbetaК основной версии

Это бета-версия LiveLib. Сейчас доступна часть функций, остальные из основной версии будут добавляться постепенно.

Рецензия на книгу

The Goldfinch

Donna Tartt

  • Аватар пользователя
    Boutique4 августа 2019 г.

    Картина-тотем

    Книга – важковаговик. Все ходив біля неї колами не наважуючись на знайомство. Та наближення екранізації мене змусило взятись за неї. Книга відзначена Пулітцерівською премією, що додає їй і без того ваги) Автор книги – Донна Тартт, на мою думку, не даремно отримала нагороду, оскільки, аналізуючи її автобіографію, до процесу написання книг вона підходить відповідально. Три написані книги з періодичністю видання раз в 10 років. Такий цікавий факт.

    Про що книга. Книга про важку долю хлопчика, який втратив в дитинстві матір. На той момент батьки були вже розлучені. І з цього починається відправний пункт. Різні міста, різні країни, різні родини, різні проблеми. Звичайно, перенісши в дитинстві таку трагедію і будучи без належного нагляду, підліток стає проблемним. Погана поведінка, погана компанія. Так, Тео не був зразковим хлопчиком. Та все одно в нього були і гарні риси.

    Загалом книга описує приблизно двадцятирічні пригоди Теодора. Шлях від маленького хлопчика з немаленькими проблемами до великого хлопчика з не меншими проблемами.

    Чому Щиголь? Бо крізь весь твір доля хлопчика пов’язана з рідкісною картиною голландського живописця «Щиголь». Вона є його талісманом, якорем в цьому світі.

    Чи засуджую я Тео? Частково.
    Чому частково? Бо хоч і значна частина його вчинків були далекі від законних, та все ж і доля випала йому важка. І хоч це і не виправдання, та я гадаю, що якби не лихо в дитинстві, він би був успішною і хорошою людиною.

    Книга читається легко, хоч і велика. ЇЇ відзначив навіть Стівен Кінг. Тому пробуйте ;)

    9
    337