Рецензия на книгу

• 

  Аноним3 августа 2019 г.

  Випадково потрапила мені до рук ця книжка. Цікаво оформлена обкладинка, спонукає до уяви, що ж то за книгарня на острові з книжок.

  Ми знайомимося з Ей-Джеєм Фікрі, який ще зовсім не старий, йому 43 роки, і кілька років тому він став удівцем, та досі не може оговтатися. Він володіє книгарнею в маленькому містечку на острові, вона чудова, але правду кажучи, Фікрі геть її закинув, тож справи йдуть погано. Одного дня поріг його книгарні переступає нова торгівельна представниця з видавництва, і він на неї западає, але не знає, як до неї підступитися. А ще одного дня його життя кардинально міняється, бо в книгарні залишають маленьку дівчинку з запискою, де Фікрі просять про неї подбати. І він дбає з усіх сил.

  Така трохи простувата книжка, але потім є над чим подумати. Про те, як жити після смерті партнера. Про нові стосунки. Про всиновлення і те, наскільки легко ростити дитину. Про таємниці і людей, які ці таємниці мають все життя в собі тримати. Про безпліддя, і те, як людям важко з цим змиритися. Про жорстоких чоловіків і необхідність зберігати шлюб. Про невідворотність хвороби і слід, який людина по собі лишає. Мабуть буде гарне кіно, якщо книгу екранізують.

  Я почала про щось здогадуватися, коли побачила, що на початку кожної глави є рекомендація книжки з коротким коментарем Ей-Джея. Це було схоже на той фільм, де чоловік перед смертю написав жінці багато листів, і вони потім до неї регулярно приходили і підтримували її. В кінці так і вийшло.

  Раджу, щоб відпочити, переключитися з чогось важкого на легку і цікаву книжку.

  4

  581