Рецензия на книгу

• 

  ami0025 июля 2019 г.

  Українська “Санта Барбара”

  Коли таємниця належить двом – це таємниця, а коли трьом – це вже однаково, що оголошення в газеті.
  

  Перші сторінок 200даної книги мене не полишала думка, що авторка старанно ‘відбілює’ ГГ. Ну, якась вона така казково-наївно ДУРНА. Типу, Ні сварки (воду принеси), ні іншого впливу. Гроші чоловік не дає, а вона типу “інтелігентно-шляхетно” годує його зі своїх мізерних доходів (це ще при тому, що хабарів не бере). Отже, на Мітчелл “Віднесені вітром” не тягне…

  Бо в Скарлетт відчувався характер. Родзинка, що виділяла. А тут, звичайна собі пересічна жінка, хоч і лікар. Ще в першому томі якось з надривом тягнуло дізнатися про “подальше життя” трикутника, а вже при з’яві героя Максима виникло відчуття Санта Барбари….

  
  - А вона що, справді письменниця? – вже із підсвідомою повагою спитала Софія. – Що ж вона пише? Вірші, прозу?
  - Скарги, скарги, Софієчко, скарги вона пише, всюди і на всіх. От і бояться її, немов вогню, навіть у райкомі. Як прийде, як медалями зазвенить….
  

  І зненацька зрозуміла, що якось про священника було мені, наприклад ,цікавіше (Цвіте терен). І хапаючи “Софію” до прочитання не майнуло думки, що легкий стиль автора тут не допоможе. Можливо медична тема трохи вибила мене з колії. Чи намагання авторки з ідеалізувати стосунки з Арсеном – додали меду до куті, але книга не зачепила.

  Так, я читатиму і 3,4 частину (бо взяла відразу 2 цеглини). Може там буде цікавіше… Contra spem spero! (цитую Лесю Українку)

  Але на більше , певно, мене вже не вистачить (бачила, що лишилося ще 2 цеглини продовження. :(((

  СПОЙЛЕР:
  1) І тут ніби Ляп вийшов (у Книзі 3-4) - слухняна Софія не послухалася чоловіка за відпустку і замість їхати до чоловіка і дітей в Севастополь помчалася додому, бо ж засумувалася за порожньою хатою і компанією подруги Юлії (за час відпустки).

  Сторінка 203:
  (Відповідь Максима про круїз):
  - Я з дітьми поїду до батьків, а ти – з Москви до Києва, а тоді до нас, у Севастополь!

  Сторінка 239:
  “Поїзд “ Москва – Львів” відправляється з восьмої колії через вісім хвилин “.

  Сторінка 240:
  Провідник бігав біля них то з чаєм, то з печивом, а після того, як у Києві вийшли пасажири, перевів їх до іншого купе, в середині вагона.

  2) Ляп 2. Сторінка 305:

  Кінець третьої книги

  Хоча раніше про кінець ні в першій, ні в другій частині не повідомлялося. От, що таке 3 книга!!!! :)))

  Доречі, на завершення 4 книги – вже так не зазначено. Тут, ніби, здогадайтеся вже самі. :)))

  3) Ляп 3. Сторінка 350:
  Його шарм, зовнішність, вміння поговорити з хворим, вислухати його швидко принесли новому лікареві популярність особливо серед пацієнтів женська полу.

  П.С. Взагалі в мене склалася думка, що книга для вікової категорії – жінок за 40, які б змогли поспівчувати над нелегкою долею “бджілки трудівнички”.

  6

  772