Рецензия на книгу

• 

  yusjanja18 июля 2019 г.

  Фантастика, де немає НЛО.
  Антиутопія, де стабільність підтримується насильницьким чином, але не проти людей.
  ⠀
  Роман, що номінувався на Букерівську премію.
  За версією журналу "Тайм" - найкращий роман року.
  Книга, про яку без спойлерів важко розказати.
  ⠀
  Історія ведеться від імені Кеті. Ніби буденне життя у стилі Джейн Ейр. Але головні герої не зовсім люди, з неординарною місією і з певними правами і свободами.
  Кеті та її друзі - Томмі й Рут - зростали у закритій школі. Разом з іншими дітьми вони малювали, писали вірші, дружили, грали, закохувались. Підсвідомо вони знали, що особливі, що відрізняються від людей із зовнішнього світу.
  ⠀
  

  
  Того дня, коли я спостерігала, як ти танцюєш, я бачила дещо інше. Бачила, як надходить новий світ. Більш розвинений, продуктивний, так. У ньому було більше ліків від давніх захворювань. Це чудово. Але це жорстокий, немилосердний світ. І я бачила маленьку дівчинку, з міцно заплющеними очима, вона притискала до грудей світ минулого і знала в душі, що світ цей неможливо вберегти, вона пригортала його до себе і благала не відпускати її.

  ⠀
  Ці діти - донори, спеціально створені для того, аби рятувати життя людей. І це норма. Вони готуються до цього: спочатку стають помічниками і допомагають таким же, як і вони, що потрапили на виїмку. А з часом самі отримують виклик. Пережити дві, три, а може й чотири, якщо пощастить, виїмки та закінчити. І в цьому увесь сценарій їх життя, такий звичний і покірно сприйнятий.
  ⠀
  

  
  ...що ми робимо все занадто пізно; що раніше можливість була, але ми її втратили, і в тому, як ми тепер плануємо все і як про це думаємо, начебто було щось сміхотворне і навіть гідне осуду.

  ⠀
  Цей роман жахливий своєю буденністю. Клони, які смиренно йшли до забою, не борючись, а лише флегматично сприймаючи свою ціль.
  ⠀
  

  
  Кажете, що ви впевнені? Впевнені у своїй любові? Звідки ви знаєте? Думаєте, любов така проста?

  ⠀
  Ішіґуро зосередив усю увагу на почуттях, думках, спогадах. Сучасність того світу, як фон. На сцені - драма відносин і сприйняття.
  Автор поступово затягує, обпутує, знайомить з героєм, розкриває його єство і забирає. Лишається лиш післясмак, розбитті мрії і сум.

  1

  152