Рецензия на книгу

• 

  Аноним1 июля 2019 г.

  Продовження історії. Василина і вся компанія ключників потрапляє на Осталу, на землю, в дитячий спортивний табір. Колись і я поїздила в табори, так що читати опис таборового життя мені було дуже приємно, ця напівзабута романтика, ці несміливі обійми на дискотеках, перші поцілунки, зарядки після підйому і чергування вожатих після відбою, розпорядок дня, підпорядкований прийомам їжі, і, звісно, свята і інші заходи. Хоча, звісно, це все вже добряче підзабулося.

  Читалося легко і швидко, зрозумілі реалії, імена. Цікава фантастична складова, хоча я ніяк не можу проникнутися цим часодійським духом.

  Як і перша книжка, ця здалася мені занадто пласкою, герої трохи картонні, їм не дуже співчуваєш. Знову чорно-білі стосунки і події. Страшенно жорстока сім'я, яка весь час плете якісь інтриги за спиною Василини, яка її відверто ненавидить.

  Добре, що книжку мені позичила сестра, купувати їх за повну ціну було би нераціонально. Але попри це, я очікую крутого розвитку сюжету, мені хочеться дізнатися, що далі, так що буду читати.

  2

  291