Рецензия на книгу

• 

  Bookoedka18 июня 2019 г.

  Книга нагадує притчу. При чому не за формою оповіді, навіть, а швидше за змістом: вона про силу любові, родину, вибір шляху. Врешті-решт, скільки б кіло ми не мали, продовжуємо вірити у свою щасливу зірку.

  Так і тринадцятирічний хлопчик, головний герой книги, збирає усі сили і прагнення, аби подорослішати, ставши розумним і сильним, навіть без блискучих знань в області біології чи математики. Бути дитиною складно, але ще складніше бути дорослим, який зрозуміє дитину.

  Попри певну оптимістичність, ця історія піднімає важливу тему, а саме питання про форму любові, яку дали нам колись дорослі. На прикладі історії одного підлітка можна прослідкувати, що, якщо нас ігнорували та сварили – дзеркальні почуття будуть супроводжувати і далі. Любов дорослого навпаки - робить дитину кращою.

  17

  1,8K