Рецензия на книгу

• 

  dolli_k31 мая 2019 г.

  — Я можу відучити тебе від морфію, ти ж знаєш, я хороша медсестра.
  — Ти оточена божевільними...
  — Так, думаю, ми всі несповна розуму.

  Так часто проходила мимо этой книги в магазине и абсолютно не обращала на не внимания. И, наверное, так бы я её никогда и не прочитала. И не узнала бы, что под обложкой спрятано совсем не то, чего я ожидала.

  Я думала, это книга об английском лётчике во времена Второй мировой войны. Но о том, что она соберёт под одной крышей таких необычных людей, я даже подумать не могла. Здесь есть полностью обгоревший человек, медсестра, которая осталась за ним ухаживать, довоенный друг отца этой медсестры и сапёр. Все они — люди со своими странными историями, люди, которые сотворили себя сами. Или которых создала война.

  Первую половину книги я почти не понимала, что происходит. А потом стало интересно. Я хотела узнать все их секреты, заглянуть в их воспоминания. Ближе к концу это история уже абсолютно меня захватила.

  Но стиль автора всё же не очень мне понравился. Эта обрывочность, постоянное перес какивание с одного человека на другого, какие-то урывчатые воспоминания иногда меня раздражали. Но я узнала, что есть приквел, и его я бы с удовольствием прочитала.

  Так часто проходила повз цю книгу в книгарні й абсолютно не звертала на неї увагу. І, напевно, так би я її ніколи й не прочитала. І не дізналася б, що під обкладинкою ховається зовсім не те, чого я очікувала.

  Я думала, це книга про англійського пілота в часи Другої світовой війни. А про те, що вона збере під одним дахом таких незвичайних людей, я навіть подумати не могла. У нас є повністю обгорілий чоловік, медсестра, яка залишилася пілуватися про нього, довоєнний друг батька цієї медсестри та сапер. Усі вони — люди зі своїми дивними історіями, люди, які створили себе самі. Або яких створила війна.

  Першу половину книги я майже не розуміла, що взагалі відбувається. А потім стало дуже цікаво. Я хотіла дізнатися їхні секрети, зазирнути в їхні спогади. До кінця історія мене вже захопила.

  Але стиль автора все ж не дуже мені сподобався. Ця обірваність, постійне перескакування з однієї людини на іншу, якісь уривчасті спогади іноді мене дратували. Та я дізналася, що є приквел, і його я б із задоволенням прочитала.

  12

  549