Рецензия на книгу

• 

  Sonata_Dusk19 мая 2019 г.

  Саме встигнемо випити по чашечці чаю. А потім шукатимемо привида.

  Перед прочитанням я не знала, що буде відбуватися у цій книзі. Не читала анотацій та уникала будь-яких відеооглядів. Всі мої дані обмежувались лише тим, що це: а) young adult; б) young adult про привидів; в) одна із найбільш рекомендованих підліткових книг, яка нарешті дісталася до українських книжкових полиць. Причина власної добровільної ізоляції була проста: я знала, що ця книга мене не розчарує. Тому не хотіла відати про неї анічогісінько, щоб зберегти свіжість вражень.

  Що ж, знаєте… Вона не тільки не розчарувала мене. А і перевершила всі сподівання, які я могла взагалі покладати на книгу подібного жанру.

  Адже «Сходи, що кричать» Джонатана Страуда – це просто неймовірна суміш екшену, моторошних історій, детективу, вдало складеного сеттингу та наскільки цікаво прописаного сюжету, що ти, облишивши всі початі книжки, свою курсову, а також найменш важливе – сон, стрімко занурюєшся у цей світ чи хоча б думками перебуваєш у ньому, коли доводиться відірватися від книжки.

  Світ, описаний Джонатаном Страудом – це сучасний Лондон, якого ось уже яке сторіччя тероризує проблема. Якось так склалося, що мертві замість того, щоб мирно спочивати у потойбіччі, почали повертатися назад, набуваючи химерних подоб – примар, спектрів чи самітників. Але є один нюанс. Гостей можуть бачити тільки діти чи підлітки, а от дорослі – ні.

  Люсі Карлайл, героїня, від особи якої і йде мова книги, має добре розвинений дар чути привидів. Разом з Ентоні Локвудом та Джорджем Кабінсом вони очолюють агенцію «Локвуд і ко» та воюють з духами, котрі щоночі заповнюють вулиці Лондона. Персонажі зразу викликали читацьку симпатію та змусили повірити в себе – в усіх їх недоліки та переваги, химерне бачення химерного під впливом обставин світу та їх дружбу – не химерну, а справжнісіньку – між собою. І разом з ними, нововиявленими приятелями, тобі вже не так страшно подорожувати сторінками книги.

  А страшно буде. Починаючи від найрізноманітніших форм живих покійників (іноді – занадто непередбачуваних), обмежених засобів боротьби з ними та готичних локацій, закінчуючи тим простим фактом, що привид залюбки може вбити будь-кого, адже один його тільки дотик – смертельний. І боротися з ними спроможні тільки вчорашні діти, бо більше – нікому. І все це перемежовується з приємним гумором та істинно британським шармом.

  Опісля прочитання ти задумливо відкладаєш книгу та просто переповнюєшся відчуттям того, що ми тільки почали поринати у сей світ. Які ж пригоди будуть чекати героїв далі? З якими примарами їм ще доведеться зіткнутися? І чи буде пояснення з’яви проблеми? Відповіді вже є в наступних чотирьох книгах серії. Лишається тільки чекати їх виходу від «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ».

  5

  1,5K