Рецензия на книгу

• 

  kallisto_kyiv13 мая 2019 г.

  Для челенджу довго вибирала книжку з квітами у назві, і врешті зупинилася на класиці від Бредбері, хоча, звісно, колись давно вже читала, і вирішила освіжити спогади.

  Книжка - концентрат літа і щастя від Бредбері. Головні герої - двоє підлітків, Дуглас і Том. Вони цілими днями ганяють вулицями з друзями, допомагають старшим по господарству, граються, мріють, вигадують. Маленькі і великі підліткові радощі, такі наповнені подіями дні влітку, коли не треба ходити до школи, безліч ідей і подій. Одного дня рвали кульбаби на вино, щоб налити золотий напій у пляшки. Іншого - Дуглас зміг дістати чудові кеди-швидкольоти, умовивши продавця продати йому дешевше і нагадавши про прудкість юності. Хлопці ходили до старого сусіда, який розповідав їм про військові подвиги своєї молодості, проводжали друга, який від'їжджає назавжди, каталися в електромобілі літніх пань, і робили ще безліч справ, таких важливих, значущих, видатних, гідних бути записаними у літній щоденник всіх дивовижних подій.

  Так, як дідусь збирає і закупорює теплі літні дні в пляшки, Бредбері зібрав і записав всі ці хлопчачі витівки, їх можна читати по одній і згадувати ці безкінечні літні дні, і згадувати свою юність, вже майже забуту, збляклу, майже вицвілу.

  Але попри всю цю чудову задумку, мене не дуже пройняло. Можливо, було надто багато всіх описаних чудес, а можливо, мені не лягло в настрій. Я прочитала швиденько, але без особливого захоплення. Ця книга - з тих, які варто перечитати. Років через 10 перечитаю ще, або почитаю разом з моїм сином, коли він трошки підросте, щоб знову нагадати собі, як це - бути дитиною.

  2

  231