Логотип LiveLibbetaК основной версии

Это бета-версия LiveLib. Сейчас доступна часть функций, остальные из основной версии будут добавляться постепенно.

Рецензия на книгу

Завтрак у Тиффани

Трумен Капоте

  • Аватар пользователя
    dancechronickles6 мая 2019 г.

    Життя тут і зараз

    Що доброго у цій оповіді? Вона занурює у себе, огортає таким тендітним ароматом осіннього листя, гамором вулиць, побутовими звуками будинків, вознею та суперечками сусідів. Ми відвідуємо богемне житло письменника початківця, який усамітнюється у своїй Нью-Йоркській квартирці і намагається писати оповідання. Він - приємний хлопець з вузьким колом спілкування, навіть надто вузьким, бо власне за рік, про який йдеться у книзі, ми не зустрінемо в його оточенні нікого окрім персонажів, що житимуть у будинку та околицях. Голлі - дивачка, дівчина, яка виглядає водночас на 15 і на 30 років, завжди вбрана у вишукану чорну сукню, темні окуляри, із розтріпаним вітром волоссям з різнобарвними пасмами, завжди у компанії дивакуватих чоловіків, жоден з яких не викликає найменшої симпатії. Дівчина зі складним минулим: сирітством, раннім заміжжям, материнством не своїх дітей, приязною любов'ю до брата, якому судилося загинути на війні. Усе це не могло не вплинути руйнівним чином на характер Голлі, не змусими її шукати іншого життя, життя яскравого, не стриманого сільською оселею та читанням журналів з фотографіями вишуканих людей. Голлі хоче бути такою розкішною особою, тією, чиї фото будуть прикрашати обкладинки, за зустріч із ким чоловіки готові будуть ставати у чергу та витрачати шалені гроші. Голідей Голайтлі точно не є еталоном для наслідування, але не думаю, що Трумен Капоте хотів, аби ми це так сприймали, вона - особистість, почасти не впевнена у собі, власному майбутньому, дівчина без дому, без минулого, з маленькою мрією про будинок біля океану із можливістю спілкуватись із кіньми. Усе своє дозвілля вона спрямовує на власну зовнішність та вивчення таких тем, як бейсбол і перегони, які згодом зможе обговорити із шанувальниками, що в майбутньому можуть допомогти реалізувати її мрію. Вона навіть не намагається розібратись у собі, бо поки це не на часі, живе без зобов'язань та залежностей, усе - тимчасове, усі - тлінні. Але попри всю її штучність та шаленство, нас зігріває розповідь про рік на Іст-Сайді, бо ми знаємо, що нас не чекає подібне життя, але тим не менш, ми можемо уявити, як це бути "дівчиною-святом", що живе одним днем.

    2
    473