Рецензия на книгу

• 

  dolli_k20 апреля 2019 г.

  Та чи й варто взагалі шукати щось у житті? Все тлін, все омана! За кожною усмішкою криється позіх нудоти, за кожною радістю — прокляття, за насолодою — пересит, і навіть від найпалкіших поцілунків на губах лишається тільки невтоленна жадоба якогось вищого блаженства.

  Я так проглянула рецензії і зрозуміла, що багатьох розчарувала ця книга через те, що дратувала головна героїня. Та, як на мене, у ній же і суть всього роману. Я, звісно, не поділяю її життєвих поглядів, але слідкувати за її думками для мене було цікаво.

  Емма Боварі з дитинства ідеалізовувала життя, уявляла собі своє майбутнє якимось незвичайним, особливим. Та, вийшови заміж, вона зіткнулася з суворою реальністю життя не-світської-жінки того часу. Вона мала просто сидіти вдома, просто слідкувати за господарством і бути гарною картинкою-доповненням для чоловіка — вишивати йому гаманці, давати собою милуватися і мило посміхатися, поки він їсть вечерю (доволі невиховано, до речі). Я зовсім не намагаюся виправдати вчинків Емми, але знаю, що я сама від такого життя почала б дуріти вже дуже скоро. Спокійне й розмірене сільське буття — надзвичайна нудота. І жінці захотілося пристрасті, захотілося відчути себе по-справжньому живою хоч ненадовго.

  Стиль у автора надзвичайний. Зазвичай я не люблю довгих описів та ліричних відступів, але в цій книзі це було неймовірно приємно читати. І так майстерно описано суспільство 19 століття — тут і дивні експерименти лікарів, і підступність лихварів, і "донжуанство", і багато-багато іншого.

  Роман мені дуже сподобався. І тепер у мене в списку до прочитання з'явилися ще книги Флобера.

  Я так просмотрела рецензии и поняла, что многих разочаровала эта книга по причине того, что очень раздражала главная героиня. Но, как по мне, в ней же и заключена вся суть романа. Я, конечно, не разделяю её взгляды на жизнь, но следить за её мыслями и действиями мне было очень интересно.

  Эмма Бовари с детства идеализировала жизнь, представляла себе своё будущее каким-то необычным, особенным. Но, выйдя замуж, она лицом к лицу столкнулась с суровой реальностью жизни не-светской-женщины того времени. Она должна была просто сидеть дома, просто следить за хозяйством и быть красивой картинкой-дополнением для мужа — вышивать ему кошельки, позволять собой любоваться и мило улыбаться, пока он ужинает (очень невоспитанно, кстати). Я совсем не пытаюсь оправдать поступков Эммы, но знаю, что я сама от такой жизни начала бы сходить с ума уже очень скоро. Спокойный и размеренный сельский быт — это такая скучища. И женщине захотелось страсти, захотелось почувствовать себя по-настоящему живой хоть недолго.

  Стиль у автора исключительный. Обычно я не люблю долгие описания и лирический отступления, но в этой книге это было невероятно приятно читать. И как мастерски описано общество 19 века — здесь и странные эксперименты врачей, и коварство ростовщиков, и "донжуанство", и многое-многое другое.

  Роман мне очень понравился. И теперь у меня в списке к прочтению появились и другие книги Флобера.

  14

  1,3K