Рецензия на книгу

• 

  Аноним18 марта 2019 г.

  Традиційно на початку року я чекаю новинку від Ольги Громико, купую її на гугл-плей і з радістю поринаю в читання. Цей рік не став винятком, хіба що я трохи повідтягувала задоволення і читала аж у березні.

  Це спін-оф від космоолухів. Тут, як зрозуміло з назви, фігурує кіборг, який поселився у лісника на одній з планет і стежить за довіреною йому ділянкою лісу. Кіборг - це зірвана "шістка", про які ми так багато читали в попередніх книжках, так що автору не треба нічого пояснювати, а ми можемо насолодитися пригодами кіборга і його господаря. Тут чудове все: і історія їхнього знайомства, і всі ці описи позаземної флори і фауни, і фінал, де Женя нарешті дізнається, що його кіборг дурив його всю дорогу, і ілюстрації, де у Джека чудовий хвостик на голові.

  Дратували тільки постійні йопти від Жені, але з цим можна прожити.

  Шкода тільки, що книжка так швидко закінчилася. Хочу продовження!

  4

  160