Рецензия на книгу
Le jour où j'ai appris à vivre
Laurent Gounelle
Аноним17 марта 2019 г."Цінність життя дається збагнути,коли виникає загроза його втрати"
Одразу побачивши в каталозі книг від видавництва "Клуб сімейного дозвілля" нову книгу від Лорана Гунеля я вирішила що одразу побіжу і придбаю її.Тому коли мене опередили подарувавши книгу я була безмежно рада,так як прочитавши "Бог подорожує інкогніто"мала дуже великі надії і на цю книгу.Але все ж нереально важче і важче стає догодити мені в плані книг.Починавши читати я спочатку відчула розчарування оскільки очікувала значно більшого,але продовжила читати оскільки було цікаво,яким чином закрутить все Гунель.Книга в якомусь плані дає задуматись про життя і смерть.Так от в сонячний вихідний,від якого очікуєш тільки позитивних емоцій раптом для головного героя цей день став дуже важливим в його житті.Молода циганка змінила все сказавши:-"ти скоро помреш".І скільки герой б не вірив в надприродні явища,містику і пророцтва.Слова циганки не можуть вийти із голови.Це пророцтво стає кроком до усвідомлення життєвих цінностей і загалом до змінення ставлення до життя.Текст написаний в художньому стилі,але з нотками психології.Очікувала більшого,але книга все ж варта того щоб задуматись над своїм життям.І ще що мене дуже вразило,що книга наповнена цікавими фактами.Що мені дуже подобається розвиваєшся і ще й кругозір розширюєш.Є ще один момент який переслідує мене в книгах Лорана Гунеля-це мабуть те,що в його книгах є якась очевидність,але не до кінця.Це уже другий раз з його книгами коли я вгадую половину кінця книги,в той час як про іншу половину я б навіть і не додумалась.
235K