Логотип LiveLibbetaК основной версии

Рецензия на книгу

Sleeping Beauties

Stephen King, Owen King

  • Аватар пользователя
    EslavaSabio6 марта 2019 г.

    Один Кінг – це круто, а два – просто вибух!

    Уявіть, одного прекрасного дня жінки почали засинати і не мають намірів більше прокидатися, оскільки опинились в альтернативному світі без чоловіків. Натомість їхнє обличчя та тіло покриває кокон, а якщо його зірвати, то скоріше всього – прощайтеся із життям. Це явище починають називати «Авророю», і ніхто не може його пояснити. Частина жінок відразу не прокинулась, а інша – всіляко намагається боротися зі сном, у кожного свої способи: пігулки, дивні настійки та наркота. Купу накурених та наваляних жінок, масові вбивства, вандалізм, суцільна паніка. Цікаво? Тоді Welcome to the Dooling!

    Відразу відчувається ще один Кінг. Овен Кінг. В цьому романі є все: містика, яка вливається в реальність, біблійні мотиви, фемінізм, трішки жахів та трешу. Але він надзвичайно глибокий.

    Поділ світу на чоловічий та жіночий (Виявляється, що Кінги ще ті феміністи).

    Життя без чоловіків або життя без жінок? Уявили. А можливо жінки в своєму світі мають шанс створити набагато кращий, ніж той, з якого вони прибули? Автори дають чітко зрозуміти, що все лихо та жорстокість йде від чоловіків.
    «Хлопчики виростають у чоловіків. А чоловіки і є ті, хто створює всю негідь. Вони ті, хто проливає кров і труїть землю».
    «Цей світ набагато-багато кращий за той старий, керований чоловіками. Ніхто тут не кричав….Ніхто не ставиться до них, як до другого сорту. Це світ, де мала дівчинка може сама повертатися додому, навіть у темряві і почуватися у безпеці».

    Сім’я чи що від неї лишилось?

    Навіть в такому серйозному та місцями жорстокому романі є місце почуттям. Однак тут більше не про кохання/симпатію, а про взаєморозуміння та злагоду в сім'ї. Кінги запрошують своїх читачів заглянути в найпотаємніші закутки сімейного життя, яке просто вивертають на поверхню. За закритими дверима ховаються сімейні скандали, небажання чути один одного, а й то взагалі – домашнє насилля. Його тут дужа багато. Іноді від цього було нестерпно. Не всім вдалось зберегти найцінніше: «Він не очікував, що врятує свою сім’ю тільки для того, щоб її втратити». Автори зобразили всі можливі тупи сімей, тому і щось хороше можна знайти. Навіть в найгірші часи можна знайти проблиски тієї любові. Головне вірити.

    Місце жінки в суспільстві.
    Хто така жінка? І ким вона є і може бути? «Огляньмося на сто років назад! Вони не могли голосувати! Носили спідниці до кісточок». Однак тепер жінка здобула всі можливості, перебрала на себе чимало чоловічих якостей та обов'язків. Варто відмітити те, як зображені жінки в Дулінгській жіночій колонії, не зважаючи на їхню долю, чимало з них ні чим не гірші за тих, що були на свободі. Найрізноманітніші характери. Але головне, вони чиїсь діти та матері.

    Надлюдина чи посланець?

    Євка Блек – найзагадковіша героїня всього роману. Місцями навіть сумніваєшся, що це жінка. Це щось посереднє між жінкою та чоловіком. Надприроднє. Лише вона здатна зупинити «Аврору» та повернути жінок до світу чоловіків. Однак є багато але.

    Роман справді кльовий. Товстунець. Тому в мене часто виникало питання: чи не можна було з 880 сторінок зробити хоча б 500? Місцями була вода і трохи зайва інфа. Можливо в цьому і сенс? Не знаю. Але для тих, хто буде читати – не забувайте про списочок героїв на початку роману, він вам згодиться, бо їх там оой як багацько.

    Содержит спойлеры
    2
    167