Рецензия на книгу

• 

  Solo_mia3 марта 2019 г.

  Фантастичний всесвіт Пратчетта - це мультиреальність із дисгармонією часу і простору, з досить гнучкими космічними законами, і словом... це як піддатлива глина, що в руках майстра стає керамічним шедевром. Письменник, наче фокусник, грається з нашою уявою, підлаштовує все під усе і в результаті ми отримуємо досить сумбурну місцями розповідь про пригоди двох друзів і скрині.
  Дискосвіт - це одна із планет, яку на своїх спинах несуть чотири величезні слони, що, у свою чергу, стоять зверху на черепасі А'Туїн, стать якої ще досі не є визначеною. Неважко здогадатись, що тут Террі Пратчетт використав стародавні уявлення людей про світобудову, поєднавши при цьому вірування давніх індійців та слов'ян.
  По боках Дискосвіт оточений океаном, що спадає за Край, утворюючи такий собі космічний водоспад. Показовим на диску є число вісім, адже тут є вісім пір року, вісім кольорів спектру, вісім днів тижня і вісім заклинань Творця, одне з яких дивним чином приклеїлося до свідомості чарівника Ринсвінда, що живе у двоєдиному місті Анк-Морпорку. Якби не це одне заклинання, його можна було б назвати цілковитим невдахою і боягузом. Саме він стане гідом і одночасно охоронцем для цікавого й зовсім необізнаного із місцевими порядками іноземця, з яким подорожуватиме його диво-скриня.
  Проза Пратчетта - це добірний гумор в перемішку з сатирою, і тут ви не знайдете жодних кліше, яких ми так звикли бачити у творах фентезійного жанру. До прикладу, чарівник, який вивчив тільки одне магічне заклинання і те випадково, так звані "герої", яких простіше було б назвати розбійниками з куцими мізками і постійним бажанням наживи, а ще досить нетипічний персонаж Смерть, який чомусь чоловічої статі та займається садоводством.
  І хоча історія мені по-своєму сподобалась, і до фентезі я відношуся досить позитивно, все ж проблискували час від часу спалахи розуміння, що конкретно ця книга не відповідає моїм смакам повною мірою. Звісно, це суб'єктивне враження, не можуть ж усі книги "заходити". Попри це, фінал дуже заінтригував, і я б не проти продовжити читати книги з цього циклу ("Ринсвінд") хоча б для того, щоб дізнатися, що ще ховається у космічній вселенній геніального Террі Пратчетта.

  4

  158