Рецензия на книгу
Мне бы хотелось, чтоб меня кто-нибудь где-нибудь ждал…
Анна Гавальда
Аноним24 февраля 2019 г.Яка для мене ця книга? Вона немов калейдоскоп, поглянувши в який, можна побачити дивовижне розмаїття кольорів і форм. Мозаїка з почуттів, де щастя і любов зовсім поруч з горем і сльозами, де краса та ніжність межуються з кров’ю та смертю, де добро та людяність змінюється злом і жорстокістю. Особливо запам’яталася новела про матір, яка втратила своє ще ненароджене дитя та намагалася приховати від сім’ї свої страждання.
Неочікувано сильна проза від французської письменниці, яка, виявляється, зовсім не даремно настільки популярна останніми роками.5675