Рецензия на книгу

• 

  Ardoss24 февраля 2019 г.

  Український Доріан Грей

  В тексті є СПОЙЛЕРИ

  Від цієї книги я явно очікувала не те, що отримала в результаті.
  "Місто" - це перший урбаністичний роман серед української класичної літератури, адже одним із головних героїв у ньому виступає саме місто Київ. І, мабуть, тільки Київ, а ще чудова літературна мова Підмогильного це те, що мені сподобалося в цій книзі. А от решта...
  По сюжету - молодий, але дуже амбітний селянин Степан Радченко, за плечима якого вже багатий досвід, приїжджає в Київ, щоб поступити в інститут. Спочатку Степан живе в сараї і доглядає корів за те, що йому дозволяють там жити, зустрічається з сільською дівчиною Надійкою і сумлінно навчається в інституті, але гординя і амбіції беруть своє і Степан вирішує підкорити місто, в тому числі і як письменник.
  Степан Радченко - то ніби Доріан Грей по українські, от тільки Доріан викликав більше позитивних емоцій, як не дивно. Степан - мерзенний персонаж. Особливо огидне його ставлення до жінок та до друзів. Далі будуть СПОЙЛЕРИ.

  Жінок він то гвалтує, то використовує для комфортного життя, то доводить до суіциду, жаліючи про нього тільки до наступних обіймів. Степан хоче бути в центрі уваги друзів, сам при цьому мало коли про них згадуючи (згадалось кілька таких людей і в моєму житті).
  І якщо ви думаєте, що в романі Підмогильного буде мораль і якщо ви, як і я читали роман в надії, що у фіналі буде розплата - тримайте кукиш, бо у Стьопки всьо ок і літературне майбутнє обіцяє ласки і щедроти.

  Як висновок - ця книга дійсно варта прочитання, адже ми звикли до іншої української класичної літератури, плюс, повторюсь, стиль і мова Підмогильного викликають бажання читати його ще, але по самому персонажеві мені не зайшло. Я не зрозуміла задум автора - просто описати життя, як воно є? Без засуджень та моралі? Можливо.

  6

  1,6K