Рецензия на книгу
Страна приливов
Митч Каллин
Ardoss17 февраля 2019 г.не дитяче дитинство
"У девять років за мною закріпили дві справи: масаж маминих ніг та приготування й обробка шприців"Іноді дитинство відрізняється від того, яким воно має бути у нормальних сім
ях. Замість нарядного і чистого вбрання - одяг не першої свіжості з схованою жіночою нічною сорочкою для особливих моментів, замість люблячих мами і тата - спочатку наркомани, яким всерівно до їхньої дитини, а згодом взагалі тільки їх трупи, замість красивих іграшок - відірвані голови, руки, ноги, замість друзів - розумово відсталі та і навіть під чисту божевільні люди.
Життя Желізо- Роуз важко назвати щасливим, але дівчинка знайшла чудову альтернативу сірим та навіть страшним будням - світ своїх фантазій, хоча він подекуди ще божевільніший, ніж сама реальність.
Книга Калліна дуже схожа на "Алісу в Країні Див", от тільки вона більш моторошна, адже фантастика відсутня і тільки сурова реальність та божевільний світ фантазій 11літньої дитини з поламаною психікою населяють цей світ.
Чомусь "Країна припливів" ще перегукувалася в мене з "Осиною фабрикою" Бенкса, можливо в своїй зловіщій холодності головних героїв - дітей. Чи ж не піде і Роуз шляхом героя Бенкса?
Це страшна, сумна і пронизлива до кісток історія, яку ви навряд чи скоро забудете. А ще ця книга просто шикарно оформлена.
Рекомендую тим, хто не боїться розширювати читацькі горизонти та не боїться поєднання огидного з прекрасним.
До речі, в 2005 році режисер Террі Гілліам відзняв однойменний фільм по даній книзі, подивившись який ви навряд чи залишитесь байдужими.2726