Рецензия на книгу

• 

  Аноним29 января 2019 г.

  Колись вже я познайомилася з Майгуль, і це знайомство було дуже приємним, і коли хтось порадив читати цю книжку, я охоче почала читати.

  Ми бачимо п'ятдесятирічну Сюсанну, яка в складі дослідницької експедиції, до якої входять лікарі, науковці, митці - а Сюсанна саме популярна письменниця - на криголамі пливе на північ, щоб провести в льодах якийсь час. Вона не має на борту друзів, але виявляється, в неї вже завівся ворог. Він псує її речі, робить різні неприємні капості. Вона налякана і спантеличена, адже вона тут нікого не знає. Починається розповідь про її сім'ю - дідуся і бабусю, маму і тітку, двоюрідного брата, який був дуже популярним, але безслідно зник на піку популярності після дурної бійки. Про це все ми дізнаємося поступово, адже непросто швидко і лінійно розказати всі заплутані перипетії кількох поколінь сім'ї.

  Дідусь Сюсанни багато років провів у туберкульозному санаторії, і весь цей час сім'я його чекала. Чому Луїза не розлучилася з ним? І можливо, саме таке життя зробило її такою жорсткою і негнучкою, що вона віддалилася від дочок, не підтримала вагітну дочку і постійно впадала в ступор від сімейних контактів? Інес виховує сина сестри, і він її єдина любов. Вона не любить ні чоловіка, ні дочку, і мріє лише, щоб він її теж любив і весь час був із нею. Але це ж неправильно, бо він - не її син, а син її сестри, тому вона і не заявляє на нього ніяких прав. З іншого боку є її скупий чоловік, який відібрав у неї всі мрії і майбутнє, а натомість вклав у руки книжку по домоводству, звівши всі її амбіції до віника, швабри і ідеальних фрикадельок. Ну і Сюсанна, яка, як і всі діти, прагне підтримки і визнання від матері, а та бачить лише Бйорна, йому адресує всі привітні слова і посмішки, всі кращі шматочки, все дозволяє і попускає. Мама не бачить проблем і потреб дочки, вона для неї лише весь час незадоволена дівчинка, яка тільки дратує своєю присутністю. Саме Сюсанну мати звинувачує в тому, що Бйорн зник і не може пробачити цього.

  І лише коли автор до кінця розказує історію сім'ї, стає зрозуміло, що ж то за ворог на борту, і що саме він хоче від Сюсанни.

  До самого кінця я чекала, що Бйорн вигулькне десь, та хоч би на цьому дивному кораблі, і скаже: привіт, як ви тут? А я ось, повернувся. Але видно він таки десь загинув у лісі, що ніхто не знайшов його тіла.
  

  Хороша добротна книжка, читалося цікаво і легко, рекомендую.

  3

  416