Рецензия на книгу
Английский пациент
Майкл Ондатже
Boutique17 декабря 2018 г.Спогади під морфієм
Нарешті і я добрався до цієї книжки. Лежала вже давненько, та все обходив стороною. Мабуть, недаремно. Я не розділив того масового захоплення від книги. В мене були надії до останнього на цей роман, що це все ж таки Букер! Та ні... Не даремно кажуть, якщо книга тебе не захопила до 100-ої сторінки - залишай не жалкуючи. Треба було... Треба... А так силував і досилував.
Про що ж книга?Книга про війну, а точніше - післявоєнний час Другої світової на теренах Італії. Центром подій являється напівзруйнована вілла неподалік Флоренції. Спочатку в ній оселились дві дійові особи. "Англійський пацієнт", обгорілий чоловік без імені і медсестра, яка за ним доглядає - Хана. Потім вілла почала наповнюватись іншими дійовими особами. Спочатку примкнув друг сім'ї Хани - Караваджо. Злодій, який був в лавах британської розвідки. Згодом примкнув сапер Кіп, який був індусом і був теж за Корону. Такий різношерстний колектив. Кожен зі своєю історією. Кожен зі своїми тарганами в голові.
Хто мені найбільше сподобався, так це Кіп. Самітник, майстер своєї справи, загадковий, відданий своєму ділу. Відданий ідеї. Мабуть цим він і зачарував Хану. Ну і своїм походженням...
Взагалі навколо Хани вирували лямурні емоції. Воно і зрозуміло. Троє чоловіків і одна жінка. В кожного своє почуття до неї. Від опікунського, батьківського Караваджо, від вдячності "пацієнта" до цнотливої симпатії індуса.Дві третини книги взагалі коїться щось незрозуміле. Чи то такий переклад, який, до речі, мені не сподобався. Чи то такий стиль автора. Просто не зрозуміло - в якому часі воно все йде. Відмінювання часу то вказує на "зараз", то на "минуле", то на "минуле" яке в часі "зараз". Короче я плутався. Повторюсь - або ж це прийом автора такий, або невдалий переклад. Мені не сподобалось.
Потім ці "морфінові" ігри між пацієнтом і Караваджо, який хотів витягти інформацію з "англійця" і підтвердити свої підозри щодо його особистості. Припущення справдились і він таки вивів на чисту воду пацієнта.
Війна наче і пройшла, але залишилась в кожного в душі... Так і є в справжньому житті. Війна ніколи не полишає причетних до неї.Твір читався важко. Не міг сконцентруватись. Через постійні стрибки в часі. Тільки остання третина книги вивела твір з оцінки "2" на легеньку "3". Подивимось, що там з екранізацією.
А книга, на жаль, не справила на мене враження і не залишиться в бібліотеці.
Повторюсь - на жаль...4178