Рецензия на книгу
Собор Парижской Богоматери
Виктор Гюго
Girl_with_a_book7 декабря 2018 г.Любов VS Ненависть! Краса VS Потворність!
Починала читати цей твір три рази, т. к. стиль написання виявився для мене дуже важким. Читаєш, читаєш.... А потім розумієш, що нічого не зрозуміла і починаєш читати заново. У першій половині книги йде опис Парижа XV століття, Собору Паризької Богоматері і докладно описується процес соціалізації особистості головних героїв. Ближче до середини книги починається божевільний екшен. Це дивний твір! Шедевр! І я зрозуміла: якщо б Гюго не давав настільки докладний опис місця дії і життя героїв, читач не зміг би зрозуміти глибину переживань кожного персонажа.
Гюго викриває людські вади: боягузтво, жадібність, марнославство, егоїзм... і любов! Так, саме любов! Те що люди вважають любов'ю, насправді є їх найстрашнішим пороком, що володіє неймовірною руйнівною силою. Любов може бути божевільною, покірною, лагідною і сліпою. Любов до чоловіка, до жінки, до науки, до архітектури, до Бога. Тільки от грань між «праведною» любов'ю і «збоченою» любов'ю дуже тонка.
Кожен читач зробить свої особисті відкриття. Це неосяжне розумом творіння, про яке можна розмірковувати нескінченно.7997