Рецензия на книгу

• 

  Plonochka14 ноября 2018 г.

  Кому порцію класики, панове?
  Час минає, смаки змінюються. Ніколи особливо не любила п’єси, бо мені чомусь було складно їх читати. Ну, вся ця форма, - і не проза, і не вірші…
  Доки свого часу ближче не познайомилась з театром. Тоді ж і переглянула свої упередження й почала сприймати драматичні твори по-іншому, крізь призму театральності, уявляючи всіх героїв на сцені, в динаміці. Не скажу, що тепер я ярий фанат драматичної п’єси. Але читаю її вже з набагато більшим задоволенням.

  «Розбитий глек» Гайнріха фон Кляйста (1777–1811) – це наче і смішна незамислувата комедія, але не все так просто. За тонкою сатирою і відверто побутовим сюжетом автор заховав свою версію Судного дня. Цю інтерпретацію нам смачно подав у майстерному перекладі Юрій Андрухович. Так-так, ще один його переклад у мою скарбничку [задоволено потирає руки].

  Таким чином, історія про пошуки «злочинця», який розбив глека, відправляється на поличку в компанію улюблених «Гамлета» й «Ромео і Джульєтти» від "А-ба-ба-га-ла-ма-ги".

  4

  343