Рецензия на книгу

• 

  DanaZar3 ноября 2018 г.

  Як же я падка на те, що популярне чи світиться в букстаграмі. Окей, “Варта у грі”. Перше, що мене зачепило, то назва книги. Не знаю чим, але звернула увагу. Потім виявляється, що це міське фентезі української письменниці. Добренько. Ще більше цікавості. І хто тільки про неї не говорив!.. Все - я маю це прочитати.

  Початок трохи насторожує, бо кидає тебе у вир подій, про які ти і близько не знаєш, до персонажів, з котрими нормально так і не знайомий (а от локація крута - Львів). Але колись я дала шанс Дмитру Ємцу і його серії “Шныр”, хоча початок першої книги в серії був далекий від зрозумілого чтива. Тим більш, що шанс сучасній українській літературі я тепер даю з більшою певністю.

  Історія, як на мене, дещо брутальна. Головні персонажі - темні, а не добрі світлі, яких вже звично бачити. Темні за властивостями магії, яка живиться людським негативом і посилює його. Цікаво. Адже темні, світлі, відьми, чаклуни, алхіміки і цілителі живуть собі у Львові, занурені у свої справи і політику. Малувато прописаний той паралельний світ, хочеться більше про нього дізнатися, відчути атмосферу. А в загальному, то екшен-екшен-екшен. Біжать, б’ються, біжать, відбиваються, посиділи півхвильки і знов щось трапилось. Це захоплює і читається невідривно. Тому наступну частину цього дійства я буду чекати і читати. Маю надію, що герої будуть прописані повніше, бо тієї інформації, що є в першій частині мені замало. Поведінка персонажів відповідає трохи молодшому віку, ніж автор дає їм. Вони імпульсивні, швидкі на рішення і мало думають про наслідки. Та не зважаючи на те, що таки зачепило моє око, мені сподобалось.

  8/10

  8

  726