Рецензия на книгу

• 

  Demetrios25 октября 2018 г.

  Це другий виданий «Богданом» роман Чейза, який я читав, і він значно кращий за попередній («Реквієм по блондинці»). Хоча сюжет тут менш цікавий, але написано явно краще, немає суперечності і зовсім вже наївних моментів. Не знаю, чи це справа в якості перекладу, чи Чейз цей ранній роман писав старанніше, ніж більш пізній.

  Починається роман як кримінальна історія про бандитів, що я ніколи не любив, але згодом на сцені все ж з’являється класичний приватний детектив, і сюжет вже стає цікавішим. Звісно всі ці шаблонні повороти дуже вторинні, це не Чандлер, і не Хеммет, але і тут присутня певна атмосфера нуару, всі ці архетипічні образи, до того ж є багато кумедних моментів, хоча автор може й не планував там гумору. Це рідкісний зразок суто чоловічої прози, де жінки лиш для того, щоби ляскати їх по сідницям, для того, аби було кому захоплюватися і шаленіти від головного героя, а також для того, щоби грати роль трупів і жертв маніяків. Зараз вже такого не пишуть.

  4

  1,6K