Рецензия на книгу

• 

  Аноним5 октября 2018 г.

  Взяла цю книгу до бабусі, бо знала- там буде ідеальна атмосфера!
  ⠀
  Ілюстрації які запали в душу, підняли найпотаємніші почуття, пробудили спогади та викликали сльози. Особливо та ілюстрація, де бабуся на хмаринці. Я заливалась сльозами. Як добре, що найрідніша ще з нами!
  ⠀
  Пишу відгук, а в очах знову волого. Батькового тата я навіть не знала. Без матусиного залишилася в 8 років. Ми його постійно згадуємо, але я пам’ятаю лише з чиїхось розповідей. Кажуть, що він завжди сміявся, водив трактора та не їв борщ без перчиці. Це так сумно, але вони зігрівають.
  ⠀
  Ця книга про дитинство Тоніно. Про його бабусів і дідусів. Міських та сільських. Про волю та пригоди, коли потрапляєш до бабусі. Про важкі відносини між батьками і дітьми, однокласниками та відносинами в сім`ї. Та про безмежну любов!
  ⠀
  Книга, що дає віру у потаємне життя. Життя «після» та переродження.
  ⠀
  

  2

  228