Рецензия на книгу
Кэрри
Стивен Кинг
anna1874 октября 2018 г.Кожна дія має свої наслідки.
Досить невелика книжка (220 с.) далася мені доволі нелегко. По-перше, незвична цікава манера подачі, головний сюжет був розбавлений "цитатами" з різних "джерел" (книг, статей, спогадів). По-друге, автор піднімає доволі актуальні питання: релігійний фанатизм, цькування дітей у школі, відносини батьків і дітей та ін. Головна героїня - Керрі - учениця старшої школи, має здібності до телекінезу, а ще, вона є білою вороною, об'єктом цькувань. І все б нічого, але людське неприйняття та агресія пробуджують нищівну силу.- Що сталося? - суворо спитав Дойл. - Що сталося в школі?
- Керрі, - пробурмотів Вік. - У школі сталася Керрі. Вона...
Автор детально розповідає як це все відбувається, як у звичайній дівчині, яка хотіла розуміння, прокидається страшна сила. Книжкові персонажі такі живі і реальні, що їх прототипи можуть проживати з вами по сусідству.
І тут погоджуєшся з висловом : "Найстрашніше в книгах Стівена Кінга не перевертні, не клоуни з зубам, не вампіри - це люди".
Досить цікавий момент, на початку книги говориться про те, що батько Керрі Ральф, загинув до її народження у результаті нещасного випадку, а через сотню сторінок автор зазначає, що мати дівчини, Маргарет, хотіла вбити маленьку дочку, але чоловік зупинив її.2307