Рецензия на книгу

• 

  Sopromat9 сентября 2018 г.

  Найсильніша книга про війну.

  Найпотужніша книга про війну. розповідь від лиця молодого новобранця. Акцент на простих, але життєво важливих моментах пробирає до кісточок.
  Два абзаца наприкінці, що написані не від лиця героя- як удар у бетонну стіну.
  Не звикший до ніжностей та баловства, до задушевних бесід у колі сім,ї- вихований чесним і добрим хлопцем. Все помічає. Не позбавлений гумору. Розсудливо міркує : про Кроппе "світлу голову", "тому що лише нещодавно проведений у єфрейтори"; про Левандовських, що повеселішали після сексу; про наслідки убогого годування .
  Ви не знайдете пишномовних слів про велику імперію. Пауль міркує про прості речі: нормальна їжа,а не недоїдки; відправлення природних потреб без присутності натовпу сторонніх; теплі кальсони і зручне взуття- все, що дає змогу відчувати себе людиною, а не скотиною. І секс. Котрий не буханець хліба.
  Пауль боїться своїх думок, одягнених у слова. Тому що цей ланцюжок приведе до помсти за знущання, жалості до ненавчених новобранців, до майора-штабника, що присікався до ньго; до тих, хто хоче продовження бійні; жалості до ворога; злості до тих, що моляться, не чуючи прохань поранених; до відмови від знеболювального.
  Нарешті- до причин і винуватих будь- якої війни, бо не можна стати героєм-полководцем в селі, на оранці. Тільки на війні, перед тим образивши інший народ.

  13

  1,1K