Синочку мій, ти ж мами не... «Стус Василь. Вибрані твори»
robot19 апреля 2015Синочку мій, ти ж мами не гніви і не збавляй їй літа молодії. Мене ж — не жди. Бо вже нема надії схилитись голова до голови на щиру радість. Більше не чекай. Я вже по той бік радісного світу. Закрию скоро погляд сумовитий, хіба що з того світу виглядай — і я тебе почую. Синку мій, ти вже не йдеш мені в розкриті руки. Не дай же, Боже, звідать тої муки, котра на мене дивиться з пітьми. Там тисячі недовідомих днів, від подумів уже холонуть груди. Ні, не було мене, й нема, й не буде: судилося згоріти на вогні на власному — залишиться лиш тінь та дим від попелища зрине вгору. Двигтить, як молот, моє серце хоре, та ти ж мене — і мертвого — зустрінь. Це ж я тобі назустріч завше йшов, і серце обпікалося тобою — знайди ж мене — під чорною ганьбою, межи слідами чорних підошов.
7 понравилось1,9K