Нехай підождуть невідкладні... «Триста поезій»
robot29 марта 2015Нехай підождуть невідкладні справи. Я надивлюсь на сонце і на трави. Наговорюся з добрими людьми. Не час минає, а минаєм ми. А ми минаєм… ми минаєм… так-то… А час — це тільки відбивання такту. Тік-так, тік-так… і в цьому вся трагічність. Час — не хвилини, час — віки і вічність. А день, і ніч, і звечора до рання — це тільки віхи цього проминання. Це тільки мить, уривочок, фрагмент. Остання нота ще бринить в повітрі,— дивися: Час, великий диригент, перегортає ноти на пюпітрі.
13 понравилось1,7K
