Мов жертва щиростi —... «Стус Василь. Вибрані твори»
robot29 марта 2015Мов жертва щиростi — життя, мов молодечих крил пружнавий трiск, як небуттям укрився суходiл. Ти ще на кiнчику пера возносишся увись. а вже пора? Давно пора. Спадаючи, молись. Як жертва щиростi, як кат оговтаних бажань, переминай за гранню грань, чекаючи розплат — за те, що марнував свiй вiк, надмiру неба праг, що був людинi чоловiк, i друг, i брат, i враг. I я найперше помолюсь I вдруге помолюсь I втретє помолюсь. I в смерть з землею порiднюсь.
Збірка "Веселий цвинтар" 1971
6 понравилось1K
