Та й ким іще міг почувати... «Груші в тісті»
flomaster2212 августа 2014Та й ким іще міг почувати себе фон Захер, якщо не представником народу, який понад усе любить роз’ятрювати власні рани, копирсатися у своїх могилах, постійно підраховуючи жертви розмаїтих режимів, і отримувати насолоду від того, що кількість цих жертв з часом не тільки не маліє, а неодмінно росте, і їхньому Голокосту далеко до нашого Голодомору. Рідко якому народу пофортунило з ворогами так, як нам. Наші вороги усім відомі. Наші вороги могутні. Ми пишаємося ними. Ми їх оспівуємо. Навіть у нашому гімні не обійшлося без згадки про воріженьків. Які, між іншим, проти усіх законів природи повиннізгинути самі, як роса на сонці. Ми можемо пальцем об палець не вдаряти, спостерігаючи за їхньою загибеллю.
1 понравилось140