Ми всі час від часу йдемо по весні,
І шукаємо нового щастя.
У темнім мареві пера,
у сльозах недопитого кохання
наше життя – чуже життя,
наша любов – майбутнього страждання.
Вже по-осінньому я йду по вулицях,
де віднедавна Бог нам наказав «любить».
Він бачить правду і за нас хвилюється,
порадив цінувати кожну мить.
Ти мало чого розумієш, але твої приховані вміння
зводять мене з розуму (щодня). – Не змушуй
мене ревнувати, тому що ти єдине, що залишилося
у цьому світі чистим.
Мить – це і є кохання.
Ми ж усе шукали й розповідали дивні речі про любов,
а насправді – це мить, мить...мить, –
я пам'ятаю кожну мить.
Над ранок, коли у місто прийде осінь
і водії маршруток одягнуть нову форму,
зупинися… Я бачу тебе знову у платті.
Здається, я вкотре закохуюся.
Що таке сучасна молодь?
Це до біса багато цитат з пабліків
про «Реальних пацанів» та «Реп-лірики»,
це постійний Instagram,
пости про те, що готувала мама,
і про плани, як з'їздити у село в травні,
і посадити картоплю.
msvitolyub23 мая 2014Ми всі час від часу йдемо по весні,