— Я був редактором газети в... «Хлеб по водам»
robot1 февраля 2014— Я був редактором газети в Брауні — містечку, де я навчався в коледжі. Мені це подобалося. Може, тому, що я любив бачити в га зеті своє ім ’я. Марнославство! А втім, гадаю , не тільки це. Я сподівав ся, що батько дасть мені кошти і я почну видавати в якомусь містеч- ку газету. Житиму в своєму будинку, матиму трохи землі й буду сам собі господар. Братиму участь у всіляких там компаніях на захист, по магатиму садовити за грати негідників, виганяти гендлярів із храму профспілок, разом з усіма кричатиму про незаконні операції і щоб ніяких більше В ’єтнамів та Уотергейтів, обиратиму до конгресу тільки порядних людей, стежитиму, щоб у бібліотеках був лад і щоб правиль но велася забудова міста — ну й інші такі дрібниці! Ідеалістичні мрії багатого американського хлопчика-романтика. Своїми скромними зусил лями залишити в історії слід. А батько сказав мені: «Донкіхотствува тимеш на власні гроші». На цьому інтерв’ю було закінчено. «Як це молоде покоління любить поговорити... про себе! — подумав Стренд.— Але іноді їх навіть приємно послухати».
15