Хмари ці, такі безформні,... «Вибрані поезії»
nsuprunova15 августа 2013Хмари ці, такі безформні, Хмари ці, такі безформні, Вечір цей, безбарвно світлий Все неначе мляві тіні В безгомінній порожнечі...
Тихне голос... В'януть рухи... Сядь і сни, згорнувши руки... Ах, які безформні хмари! Ах, який безбарвний вечір!
*** Блакитний безум! Море підо мною І небеса — куди не подивись! І вже душа не хоче буть земною, Закохана у несказанну вись!
Злітай, душе! І, мов нове світило, Осяй глибини і простори ці! І серед них… своє ж маленьке тіло З бедекером в руці!
*
Прекрасен світ вночі. Безформний.Безвиразний.Смерті ложе. ...Мовчи й мовчи! Хто й що сказати може?
Всю порожнечу потойбічних сфер, Ввесь безмір світотвору невеличкий, Хіба не вичерпано їх тепер Підручником для семерічки,
Воїстину прекрасний світ вночі!
*** *
Що не збулось? І от пливуть літа... І тихне сум... і серце холодіє... Вітай, вітай, Остання безнадіє!
Я ждав, я знав, що прийдеш ти! - і ось: Все як було; сивіє лиш волосся... Що ж не збулось? - Усе давно збулося!
*
Минають дні... Минають літа... Серце змінам відкрите... І сум не такий, і радість не та... ...Гай-гай, Геракліте!
Ах, мудрість цитатна - мудрість гірка! Вона не горами двига! ...Чого ж ти ждеш? Мерщій до бюрка: Там - книга.
Гортай, гортай, гортай сторінки Давним-давно пожовтілі! ...Ти ж був молодий... Ти був стрункий... Сила буяла в тілі...
Але ж пливуть, минають літа... Час і горами двига. ...І сум не такий, і радість не та... І тільки незмінна книга!
*** *
Суха й тендітна лінія плеча, І ліктів - по-дитячи гостра; А вже не раз я нишком помічав, - Очей цікавість і непевний острах Враз вибухають викликом, і сміх Вуста торкає... - Дівчино, ти - жінка!
903
