"Я говорив вам про... «Сад Гетсиманський»

  • Аватар пользователя
    Augustusss
    25 февраля 2026

    "Я говорив вам про мільйони. Так, нас мільйони. Мільйони, ім’я яким «народ»!.. І ви його роздавлюєте, бродите черевиками по нашій крові, удаєте з себе «карающу десницю», пролетарське правосуддя, яке не знає милосердя. Все повторюєте, що ви залізні… Але проти нас, проти народу, проти нашої крові ваше залізо — це тільки олово… І мені вас жаль…
    Ви мені говорили про дівчину…
    Ви мені говорили про матір…
    Ви, здається, говорили про дітей, про любов, про щастя, — уживаючи й ці аргументи, щоб розчавлювати нас, щоб добивати нас…
    Так от, — ви нас розчавите (о, ви дуже багатьох розчавите!), розіб’єте плашма об підлогу…
    Ви чуєте, як «він» там кричить? Дивіться ж мені в лице!! — підніс Андрій голос.
    — Дивіться в лице!!! — і далі карбував кожне слово.
    —Ви нас розчавите, але самі ви ніколи не матимете щастя.
    Ми вас переслідуватимемо все ваше життя…
    Ви закохаєтесь, але ми кричатимемо, й скавулітимемо, й отруїмо вам щастя…
    Ви слухатимете шепіт коханої й не чутимете його, бо ми кричатимем і ревтимем, «як паротяг», заглушаючи для вас цілий світ і голос коханої…
    Ви обійматимете своє щастя, але не зможете ним оволодіти — ми кричатимем і витимем і ви прокленете той час і годину…
    Ви одружитесь, але втічете з шлюбного ложа, бо ми обступимо вас — мільйони й тьми нас, замордованих, скривавлених, і ревтимем так, що ви не здібні будете прикласти уст і напитися з келеха любові…
    Ви матимете дітей, але уникатимете їх, бо з їхніх очей дивитимемось МИ своїми закривавленими зіницями, а в їхньому радісному лементі вчуватиметься вам наш рев, наш цей несамовитий крик...
    Ви чуєте??!
    Отак от, отак от ми все життя ревтимемо, переслідуючи вас, і світ потьмариться вам.
    Ви втратите радість отцівства і радість подружжя, і навіть материнську любов ми отруїмо вам — ви слухатимете матір і цуратиметесь її, бо її очима дивитиметься на вас безліч наших матерів, а її голосом говоритиме їхня довічна скорбота, а в її сльозах одсвічуватиметься наша кров; а коли ви схочете шукати затишку в материнській ласці, ви не матимете її — ми кричатимемо, й ревітимемо, й скавулітимемо…"

    like2 понравилось
    60