1. ми завжди оптимістично... «Чоловік на ім'я Уве»
robot18 декабря 20221. ми завжди оптимістично налаштовані, коли йдеться про час, нам здається, що в нас попереду ще купа днів, аби робити щось разом з іншими людьми. і повно часу, щоб встигнути ім щось сказати.
час на оскарження.
2. смерть - незбагненна річ. люди проживають ціле життя, ніби її не існує, але часто вона виступає одним із найсильніших стимулів, щоб жити. з часом хтось так цим проймається, що починає жити суворіше, упертіше, завзятіше. комусь потрібна її постійна присутність, щоб хоч трошки пам'ятати про ії протилежність. а деяких так поглинають роздуми про неї, що вони влаштовуються в залі очікування задовго до того, як смерть оголосить про своє прибуття. ми боїмося її, але більшість із нас дужче боїться того, що вона може забрати не нас, а когось іншого. бо найстрашніше в смерті те, що вона може обійти нас стороною. І залишити у повній самотності.3. більшість із нас живе тільки тим часом, який маячіе прямо перед нами. кілька днів, тижнів, років. найболючіший момент у житті кожної людини, мабуть, настає з раптовим розумінням, що вона вже дожила до того віку, коли позаду всього більше, ніж попереду.
1 понравилось115