Раніше, коли я думав над... «Marginalis»
robot4 мая 2021Раніше, коли я думав над цим питанням, мені було сумно, я злився. Але з часом зрозумів: ніщо не вічне. Це природний хід історії. Мови, культури, держави, події і пам'ять про них із часом зникають, як і самі люди. Зникали народи і ще більші за убихів. Зникали цивілізації, які, здавалося, будуть існувати вічно и поглинуть усі наші культури. Але й вони помирали. Усе помирає. Адже проіснуєш ти сто років чи тисячу — у кінцевому результаті не має значення. Це всього лише піщинка порявняно з тим, скільки існує наш світ. А життя людини, людська історія — лише маленька частична того, що існує навколо. І колись це все зникне. Перед обличчям всесвіту, перед обличчям вічності й безкінечності — ми ніщо.
38