1992Раптово усі поставали... «Мій хрест»

• 

  dolli_k

  13 декабря 2020

  В друзья

  1992
  
  Раптово усі поставали борцями.
  Усі з піджаків майорять прапорцями.
  
  А я — не борець, не трибун, не оратор.
  Дурна в мене вдача, паскудний карахтер.
  
  Не маю позиції, навіть — і пози,
  Отож балансую між віршів і прози.
  
  Але не пишу я в ній про патріотів,
  Про славне лицарство — про них і погОтів.
  
  Чи то — поготІв? Ні, здається — погОтів. Також не пишу я про гунів, про готів,
  
  Ані про манкуртів, ні про яничарів,
  Ані про Батурин, ані про Почаїв,
  
  Ні про Калнишевського, ні про Мазепу.
  Варю собі каву. Читаю газету.
  
  Ходжу до клозету. Ходжу до театру.
  Палю сигарети. Здебільшого — «Ватру».
  
  Оскільки ні «Кемелу», ні «Галуазу»
  Ніхто не пришле із Бродвею й Монмартру.

  70