Пісня першаЗАСПІВ. СВАРКА... «Илиада»

• 

  Ih08

  15 августа 2020

  В друзья

  Пісня перша
  ЗАСПІВ. СВАРКА БОГІВ
  В. 1 - 345
  
  Гнів оспівай, богине, Ахілла, сина Пелея,
  Пагубний гнів, що лиха багато ахеям накоїв:
  Душі славетних героїв навіки послав до Аїду
  Темного, їх же самих він хижим лишив на поталу
  Псам і птахам. Так Зевсова воля над ними чинилась,
  Ще відтоді, як у заваді лихій розійшлись ворогами
  Син Атреїв, володар мужів, і Ахілла богосвітлий.
  Хто ж із безсмертних богів призвів їх до лютої сварки?
  Син то Зевса й Лето. Владарем тим розгніваний тяжко,
  Пошесть лиху він на військо наслав, і гинули люди
  Через те, що жерці його, Хріса, знеаажив зухвало
  Син Атреїв. Той до ахейських човнів бистрохідних
  Доньку прийшов визволять, незліченний підносячи викуп.
  Жезл золотий у руках, на чолі ж мав вінок Аполлона
  Далекострільного, й всіх почав він благати ахеїв,
  А щонайбільше - Атрея синів, начальників війська:
  "О Атрея сини й в наголінниках мідних ахеї!
  Хай вам боги, що живуть на Олімпі, дадуть зруйнувати
  Місто Пріама й щасливо додому усім повернутись.
  Любу ж дочку відпустіть мені, викуп багатий прийнявши,
  Далекострільного синові Зевса на честь - Аполлону".
  Криком загальним дали на те свою згоду ахех, -
  Зважить на просьбу жерця і викуп од нього прийняти.
  Тільки Порід Агамемнон душею цього не вподобав, -
  Згорда прогнав він жерця і лайкою тяжко знеаажив:
  "Діду, щоб більш я тебе між глибоких човнів цих не бачив!
  Тож не барися тут нині і вдруге сюди не вертайся -
  Не допоможуть ні жезл золотий, ні вінок божественний.
  Доньки не дам я тобі, - аж поки постаріє зовсім,
  В Агросі, в нашій оселі, від отчого краю далеко,
  Ходячи кросен довкола і ділячи ложе зі мною.
  Йди ж звідціля і не гнівай мене, щоб цілим вернутись!"
  Так він сказав, і старець злякався й, послухавши слова,
  Мовчки поборів по піску уздовж велешумного моря.
  А, відійшовши далеко, почав владаря Аполлона,
  Сина Лето пишнокосої, старець в молитві благати:
  "Вчуй мене, о срібнолукий, що Хрісу і Кіллу священну
  Обороняєш, обходячи, та й над Тенедом пануєш.
  Отже, Смінтею, на втіху тобі колись храм я поставив
  І для священної жертви гладкої спалював стегна
  Кіз і биків, то тепер мені спраги єдине благання:
  Хай за сльози мої відомстять твої стріли данаям!"

  4 понравилось

  2,2K