Незабаром було підвищено... «Кармелюк»
Ih085 июля 2020Незабаром було підвищено Кармелюка на посаді: його призначили державцем села. Марина й дід Свирид були зовсім звільнені від панщини, але й дома їм було біля чого господарювати: дві пари волів, пара коней, корова, овечки - все це в них росло й плодилося, і все давало Марині постійну радість.
Два роки пролетіли для Маринки, як щасливий сон. Їй здавалося, що сонце не заходить в її хаті. Її коханий Іван - герой, красень, перший розум на селі, - був тепер її чоловіком, любив її, ніжив, як ненька дитину, і Маринці здавалося, що за неї немає щасливішої жінки на цілому світі.
Маринка ж усю душу віддала домашнім турботам. Працюючи то в садку, то на вгороді, то в хаті, вона радісно співала, як турботлива пташка, яка вирощує своє гніздечко. Незабаром з'явилася в хаті ще одна істота, наповнивши її новим щастям. То був пречарівний хлопчик, повний, рожевий, із світлою кучерявою голівкою; через рік з'явився в нього братик. Маринка дуже любила діток; вона поділяла своє серце між ними й чоловіком, і крім цих дорогих їй істот не знала й не відала нікого. Кармелюк також усією душею пив радощі сім'ї. Він пишався своїми пречарівними синками, любив їх, особливо старшого, надзвичайно ніжно.
6 понравилось314