У безлюдні години ночі я ще... «Алеф»
kafanasiev19 апреля 2020У безлюдні години ночі я ще можу блукати вулицями. Світанок здебільшого застає мене на лавці на майдані Ґарай, де я думаю (прагну думати) про той фрагмент із «Асрар Нама», де говориться, що Загір — це тінь Троянди та розрив Покривала. Я пов’язую це твердження з таким повідомленням: «Щоб розчинитися в Богові, суффіти повторюють своє власне ім’я або дев’яносто дев’ять імен Бога доти, доки вони перестають щось означати для них», — і прагну піти цією ж таки стежкою. Може, я зрештою розтрачу Загір, так багато думаючи про нього, а може, за цією монетою і є Бог.
96