Наша цивілізація пропонує... «Мистецтво любові»
Dullaghan18 февраля 2019Наша цивілізація пропонує чимало паліативів, що допомагають людині не усвідомлювати власної самотності. Передусім це чітка рутина бюрократизованої механічної роботи, завдяки якій люди не усвідомлюють своїх основних людських бажань, прачнення вийти за за власні межі та об'єднатися. Оскільки виключно ціє рутини замало, людина бореться зі своїм підсвідомим відчаєм за допомогою рутинних забав, пасивного споживання звуків і образів, що їх пропонує індустрія розваг. Окрім цього, вона може отримувати задоволення від від купівля нових речей, які згодом змінить на інші. Образ сучасної людини близький до того, що його описав Гакслі у своєму "Прекрасному новому світі": сита, гарно вдягнена, сексуально задоволена - але їй водночас бракує свого "я", бракує контактів із ближніми - окрім хіба що поверхових. Її життєві кредо Гакслі сформулював дуже стисло й чітко: "Коли людина відчуває, суспільство від цього хилитає" або "Не відкладай на завтра розваги, у які можна поринути вже сьогодні". Або ж коронний вислів: "Сьогодні всі щасливі". Щастя сучасної людини - у "розвагах". Розваги - це змога мати втіху зі споживання і "глитання" товарів, видовищ, їжі, напоїв, цигарок, людей, лекій, книжок, фільмів - усе це споживається, поглинається. Світ - це один великий об'єкт для нашого апетиту - велике яблуко, велика пляшка, великі груди. Ми ж усі - немовлята, що до нього присмоктуються, постійно чогось чекають чи на щось сподіваючись, - і водночас ми завжди розчаровані. Наш характер пристосований до обміну й отримання, бартеру та споживання; усе, включно з матеріальними й духовними об'єктами, перетворюється на об'єкт обміну і споживання. Такий соціальний характер сачасної людини не може не вплинути на проблему любові. Автомати не здатні любити - вони можуть обмінюватися своїми "наборами особистих якостей" і сподіватися на чесну угоду.
1 понравилось64