Одін, Вілі та Be розуміли,... «Скандинавська міфологія»
leopoem17 февраля 2018Одін, Вілі та Be розуміли, що світ без живих істот — не світ. Вони блукали по всіх усюдах у пошуках людей, але так нікого й не знайшли. Зрештою, на скелястому березі біля моря, поміж галькою брати знайшли дві колоди, які раніше гойдалися на хвилях, аж доки їх не викинуло на берег. Перша колода була ясеневою. Ясен — пружне і гарне дерево з корінням, що йде углиб. По ясену добре різьбити, бо він не тріскається й не розколюється. З ясена виходить гарне руків’я інструмента або ратище списа. Друга колода, яку брати знайшли поряд із першою на березі — вона лежала майже впритул до неї, виявилася вільховою. Вільха — витончене дерево, однак таке тверде, що з нього виходять найміцніші дошки й балки; з вільхи можна збудувати чудовий дім. Боги взяли дві колоди і встромили їх сторчма в пісок; тепер вони були на людський зріст. Одін тримав колоди, а решта братів по черзі вдихнули у них життя. Так мертві берегові колоди перетворилися на живих істот. Вілі дав їм волю, розум і рішучість. Тепер вони могли рухатись і чогось прагнути. Be обтесав колоди, надавши їм людської подоби. Він вирізьбив вуха, щоб вони могли чути, очі, щоб бачити, і губи, щоб говорити. Тепер замість двох колод на березі стояли дві оголені людини. З однієї колоди Be вирізав чоловіка, а з іншої — жінку. Троє братів придумали для чоловіка й жінки одяг, щоб вони прикрилися і не мерзли, стоячи на узбережжі краю світу, де на них летіли бризки холодної морської води. Наостанок боги дали двом створеним людям імена: чоловіка вони назвали Аск, або «Ясен», а жінку — Ембла, або «Вільха».
1 понравилось145