[...] ніхто не здатен... «Море-океан»
dolli_k30 июля 2017[...] ніхто не здатен забути про те, як було б чудово, якби кожен із нас мав свою річку, що приведе нас до моря, яке на нас очікує. А хтось - батько, коханий, хто-небудь - зможе, узявши нас за руку, знайти для нас цю річку - уявити її чи створити - і віддати нас її течії невагомістю єдиного слова "прощавай". Оце було б справжнє диво. Яким би солодким було життя, будь-чиє життя. І речі не завдавали б нам кривди, їх несла б до нас течія, а ми могли би спочатку ледве зачепити їх, потім торкнутись і лише потім дозволити їм торкнутися нас. Ба навіть зранити нас. Убити нас. Байдуже. Одначе все нарешті стало б людським. Досить лиш чиєїсь фантазії - батька, коханого чи будь-кого. І ця людина вигадала б для нас шлях, просто посеред цієї тиші, на цій землі, що не бажає розмовляти. Милостивий і прекрасний шлях. Шлях звідси до самого моря.
6 понравилось294