13 січня я прокинулася... «Люди не зі страху»
Ama1eur7 января 201713 січня я прокинулася раненько, помила голову, накрутила волосся на бігуді. Сьогодні аж дві гостини: увечері йдемо до Івана, а вдень редакція часопису “Філософська думка”, де я вже третій рік працюю, збирається посидіти “за бутербродами”.
Напередодні зробила собі кілька новорічних дарунків із “Сувенірів” на Леніна: металевий вірменський браслетик, литовський темний бурштин на чорному ланцюжку. Ще й м'якенький портфелик із шкірзамінника купила.
Настрій був піднесений: заповідався гарний день, я любила наші дотепні й змістовні зустрічі. Надіти прикраси побоялася: у завжди переповнених тролейбусах можна загубити. Склала їх до портфелика, поклала туди й раритетну книжку, яку дала мені тиждень тому наша добра товаришка з Інституту літератури - Еля Соловей: видану в Празі збірку листів Марини Цвєтаєвої до її чеської приятельки Анни Тескової. Прочитала її з великою цікавістю: про Марину так мало вдавалося щось знайти, навіть з поезії - хіба окремі твори в “Дне поэзии” чи периферійних журналах.
Дорогою до інституту зайшла на пошту - навпроти нашої домівки - отримати гонорар за переклад статті. У поштовому залі майже безлюдно. Зіперла портфель об стійку біля віконечка, заповнила бланк переказу. Разом із паспортом подала касирці. Вона відрахувала десять троячок, вклала їх у паспорт. Я повернулася до портфеля. Його не було! Не повірила своїм очам, розгублено оглядала зал. Де він міг подітися за кілька хвилин?
Настільки була збита з пантелику, що повернулася додому в сліпій надії: може, це якась фантасмагорія і портфелик чекає на мене вдома?
Дива не сталося. З тим і пішла на роботу. Найприкріше: як сказати Елі про втрату книжки? Видання зарубіжне, майже антирадянське: чого варта одна Маринина фраза про те, що СССР - це щось “свистящее”, чи ж можна повертатися в країну з такою назвою? (Переказую з пам'яті, ніколи опісля тих листів не перечитувала).
Не встигла пожалітися в редакції на лиху пригоду, як мене покликали до інститутського телефону. Він стояв у маленькому закапелку при коридорі. ...Голос Люди Семикіної. Звучить, наче дикторський текст: “Світлано? Учора зранку почалися обшуки в Івана Світличного, Василя Стуса, Євгена Сверстюка, Зиновія Антонюка, Миколи Плахотнюка, Надійки Світличної, Олеся Сергієнка, Данила Шумука... Усіх, крім Надійки і хворого Євгена, заарештовано. У Львові заарештовано Славка Чорновола, Стефу Шабатуру, Стефу...” І знову - прізвища, прізвища... Нарешті гудок.
134
