Ближче - притулилася до... «Ми»
Dante_Sinner3 сентября 2016Ближче - притулилася до мене плечем - і ми одне, із неї переливається в мене - і я знаю, так треба. Знаю кожним нервом, кожною волосиною, кожним до болю солодким ударом серця. І така радість скоритися цьому «потрібно». Імовірно, шматку заліза так само радісно скоритися неминучому, точному законові - й упитися в магніт. Каменю, кинутому вгору, секунду повагатися - і потім стрімголов униз, додолу. І людині, після агонії, нарешті зітхнути востаннє - і померти.
10