Ти була такою, Україно!... «Злато Сонця, синь Води»

• 

  dolli_k

  27 июня 2016

  В друзья

  Ти була такою, Україно! Свавільною, мстивою жінкою, товстокосою. Ти пила кров своїх ворогів з чаші щербатої, і брат блідолиций стелив крила свої, наче килими, щоб ти чобітки сап'янові не бруднила, і сестра блідолиця всміхалася тобі, бо власну гордість у твоїх чистих очах бачила та душі твоєї не жадала, хоч була у неї бандура, д бракувало струн душі твоєї. То сестра блідолиця дала тобі чашу щербату, щоб ти її наповнила, і ти прийняла чашу щербату, бо палали вже пожежі на землі твоїй. Ти забула, Україно! Ти відреклася від чаші щербатої, хвилям віддала дарунок безцінний, відмовилася від килимів з пір'я птаха блідого. І не кров зчорнила чобітки сап'янові, а бруд, на безвір'ї замішаний. Ти прийняла долю свою, Україно. Тільки вітер ще зберіг луну пам'яті твоєї, пам'яті про тебе, Україно. Тільки вітер на світанні кидає, наче тіні, що давно стали порохом, уривки пісень твоїх, заклять серця твого, коханням і ненавистю переповненого.

  2 понравилось

  39