«На смерть вони чекали. Але... «Розвіянi вітром. Книга 1»

• 

  bezkonechno

  1 сентября 2015

  В друзья

  «На смерть вони чекали. Але поразки не чекав ніхто. Відкидалася сама думка про можливість поразки. їхні близькі, може, навіть ось у цю хвилину помирають на випалених сонцем схилах пенсільванських пагорбів. Лави південців, може, навіть у цю хвилину падають під градом куль, але Справа, за яку вони борються, ніколи не може зазнати поразки. Вони можуть гинути тисячами, але, мов ті казкові драконові зуби, постануть з-під землі на їхнє місце тисячі нових вояків у сірих та жовтуватих уніформах і з войовничим кличем на устах ринуть у бій. Звідки вони візьмуться — ніхто не знав.. Але кожен знав — так само певно, як те, що є на небі Господь, який не попустить кривді й несправедливості,— генерал Лі може творити чудеса і вірджинська армія непереможна».

  4 понравилось

  38