Верука Солт вередувала, аж... «Чарлі і шоколадна фабрика»

• 

  dolli_k

  4 августа 2015

  В друзья

  Верука Солт вередувала, аж доки в сміттєпровід впала, (Таку халепу, як оця, довести треба до кінця, тож ми не марнували слів і здихались також батьків.) Летить Верука по трубі! А ми ж повинні, далебі, зізнатись, що внизу вона зустріне друзів, хоч сама не рада буде тим друзякам - бо не курорт там, а клоака. Ось з оселедця голова смердюча і напівгнила. "Привіт! Як справи? Як живеш? Як добре, що ти з нами теж!" А трохи далі для душі очікують товариші: з ковбаски хвостик, згірклий смалець, хлібини цвілої окраєць, погризений шматочок сала, креветка, що гниє помалу, стара сосиска, що смердить, аж носа вирвати кортить, гнила шкарпетка, здохла миша, те, що на сходах кіт залишив, і безліч іншої гидоти, нудоти, рвоти і бридоти. Такі-от у Веруки друзі... Дісталось панні по заслузі, бо що посіяв - те й пожнеш, і від розплати не втечеш. Та вам тепер, либонь, цікаво, чи хтось судити має право лише Веруку Солт одну, і всю розбещення вину приписувати тільки їй - зіпсутій, але ж не лихій? То хто ж її так зіпсував? Хто їй постійно потурав? Нікчему з неї хто зробив? Хто грішний тут? Хто завинив? На жаль, ця відповідь - сумна, бо чітко вказує вона, що лихо власними руками тут сотворили ТАТО й МАМА! Тому радіє цілий світ, що й їх забрав сміттєпровІд (чи сміттєпрОвід? - Все одно!) - вони поринули на дно.

  2 понравилось

  3K